СоцПроект "Россия-Украина"

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 2
  • 1
  • 2
  • »
Модератор форума: Ирина  
Форум проекта "Россия-Украина" » 2. РОССИЯНЕ В УКРАИНЕ. Проживание » 2.14. ПРОЖИВАНИЕ. Получение разрешения на работу » Тонкости официального трудоустройства
Тонкости официального трудоустройства
АлексейДата: Суббота, 27.02.2010, 00:25 | Сообщение # 1
Группа: Гости





Прежде всего, огромное спасибо Вам, Роман, за консультационную поддержку, которую Вы мне оказали около года назад. Благодаря чему я приехал в Украину и до сих пор тружусь официально. Однако сюрпризы здесь подкидывают чуть ли ни каждый месяц, так что - то что было истиной вчера, сегодня может совсем ею и не являться. Ладно достаточно прелюдий, есть спорный вопрос: Мой работодатель (столичный между прочим) утверждает, что готов сделать запись о моём украинском трудоустройстве в моей российской трудовой книжке, а меня это смущает, ведь трудовая - документ государственного образца другой страны (Российской Федерации), а в нем будет запись сделанная работодателем иностранного государства. Что подскажете?

PS: Если можно ссылочку на нормативно-правовой акт приложите; за год уже письменную речь на мове научился понимать smile

 
РоманГрезинДата: Суббота, 27.02.2010, 09:15 | Сообщение # 2
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
Я помню Вас, помню, что Вы хотели здесь развивать тему тонкостей трудоустройства... я бы тоже хотел - но жизнь не пока не создавала для этого условий. Россиянин получил ВнЖ или разрешение на работу - а сама работа должна проистекать точно так же, как для гражданина Украины... кроме отличий или, иначе сказать, нюансов. Писали бы работники - была бы пища для размышлений.

Если кому-то что-то непонятно на украинском - есть он-лайн переводчики, найти в сети нет проблем.

см. ниже материал на поднятую тему - со ссылками на нормативно-правовые акты.
Оформление труда россиянина за рубежом осуществляется по правилам страны пребывания. т.е. в некоторых случаях ,в некоторых странах, вопрос "вносить или не вносить в росс. трудовую книжку записи" отпадает, потому что не везде такой феномен существует.

Росс.
ПРАВИЛА
ВЕДЕНИЯ И ХРАНЕНИЯ ТРУДОВЫХ КНИЖЕК,
утвержденные в 2003 г.,
http://www.consultant.ru/online/base/?req=doc;base=LAW;n=75343
прямо не запрещают записи иностранных работодателей, но понятно, что они регламентируют ведение росс. книжек именно росс. работодателем, согласно росс. трудовому кодексу и иными росс. НПА, на русском языке или на языках РОСС. республик. При этом старые трудовые книжки, образца 1974 года продолжают действовать. Можно ли в них вносить записи иностранным работодателям? На мой взгляд, на этот вопрос нет однозначного ответа (см. например, ниже, зеркальную ситуацию: росс. работодатель может вносить в сов. трудовые книжки иностранных рабочих), но лучше не вносить. Но если вносить - то только после получения ответа из Федеральной службы России по труду и занятости: не утратит ли трудовая 74 года с иностранными записями действительность.

Но сперва посмотрим теперь на ситуацию с украинской стороны (см. ниже). Укр. законодательство вообще не предусматривает ведения укр. работодателями трудовых книжек на иностранцев. Однако ведение укр. трудовой книжки на иностранца - возможно (но не внесение в иностранную трудовую книжку укр. записей). Но даже если работа россиянина за границей не отражена ни в росс. ни в укр. трудовой книжке - при начислении пенсии эта работа должна учитываться, т.к. есть соглашение СНГ об этом. и см. ниже как засчитывается стаж за границей, если нет записи в трудовой.

Кроме того, учитывая соглашение СНГ о зачете стажа в странах СНГ, и с учетом того, что в этих странах была и есть одна трудовая книжка образца 74 г., оптимальным вариантом было бы завести украинскую книжку, которую потом росс. пенсионный фонд обязан будет учесть.

итак, если у вас трудовая образца 74 года, можно подумать о внесении туда записи укр. работодателем, если
- укр. работодатель на это пойдет, с учетом того, что это не предусмотрено укр. законодательством
- росс. служба по труду и занятости подтвердит, что такая запись не сделает росс. трудовую книжку недействительной.

но лучше - пусть укр. работодатель заведет укр. книжку. Даже несмотря на то, что укр. законодательством это не предусмотрено. если он не убдет против.

Как видим, ответа и решения однозначного нет.

http://revolution.allbest.ru/law/00017681_0.html
Граждане РФ, выезжающие на работу за границу по трудовому дого-вору, заклю-ченному с зарубежными нанимателями, выходят (за некоторыми исключениями) из-под сферы действия российского законодательства. Факт наличия российского гражданства в данном случае не имеет значения. На них распространяются трудовое законодательство страны приема, а также международные правила трудовой миграции, если, разумеется, государство приема мигрантов признает эти правила. Факт выхода работников-мигрантов из сферы действия своего законодательства не означает, что государство про-исхождения полностью снимает с себя ответственность за судьбу своих граждан, работающих за рубежом.

Стаж работы по найму за границей российских работников-мигрантов устанавливается по документам, легализованным МИД РФ. Документом, удостоверяющим трудовой стаж за границей, необходимый для получения пенсии по старости, может быть заверенная должным образом копия трудо-вого договора или документ налоговой службы об уплате в период работы за рубежом страховых взносов.

http://www.prostobiz.ua/biznes....ukraine
Трудовая книжка

После оформления предприятием разрешения на трудоустройство иностранца и заключения с ним трудового контракта трудовая книжка такого работника должна вестись на предприятии на общих основаниях. Это следует из содержания ст. 48 КЗоТ[2], согласно которой трудовые книжки ведутся на всех без исключения работников, работающих на предприятии более пяти дней. Правда, Минтруда, сославшись на подзаконный акт – Инструкцию о порядке ведения трудовых книжек[3], утверждает обратное.

Инструкция о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденная приказом Минтруда и Минсоцзащиты от 29.07.1993 г., зарегистрированная в Минюсте 17 августа 1993 года под № 110, с изменениями и дополнениями, не предусматривает ведения трудовых книжек для иностранцев.

Из письма Минтруда от 12.03.2007 № ДЦ-12-1251/0/6-07

Однако, по нашему мнению, трудовые книжки по форме, утвержденной постановлением КМУ от 27.04.1993 № 301, все же должны быть заведены и на иностранных работников. Ведь на основании записей в них рассчитывается и стаж работы иностранца (например, для дней временной нетрудоспособности) (трудовой стаж декрет). Что касается трудовой книжки (или другого аналогичного документа), выданной иностранному работнику в другом государстве, то она может быть использована работодателем, но только в целях подтверждения опыта работы.

http://www.vkursedela.ru/article2574/
ПРАКТИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ДЛЯ БУХГАЛТЕРА, КАДРОВИКА, ЮРИСТА И РУКОВОДИТЕЛЯ
В курсе дела
№17 сентябрь 2005

Заполнение трудовых книжек иностранных работников
Гуренкова Наталия Викторовна,
ведущий эксперт отдела нормативно-правовой информации компании ПРАВОВЕСТ

Все чаще в российских организациях используют труд иностранных работников. Если у таких организаций есть разрешение на привлечение иностранной рабочей силы, то перед кадровиками встает вопрос - каким образом вносить записи о приеме на работу в трудовую книжку?

В статье 66 Трудового кодекса РФ предусмотрена обязанность работодателя заводить трудовые книжки, если работник проработал в организации более пяти дней. Согласно статье 11 ТК РФ эти нормы трудового права распространяются и на иностранных работников. Таким образом, принимая иностранного гражданина на работу, организация обязана отразить это в трудовой книжке.

В настоящее время на территории России действуют два образца трудовых книжек. Один из них утвержден еще в 1974 году. И трудовые книжки этого образца выдавались работникам в период с 1975 по 2003 год. Записи в них производились на русском языке.

Образец новой трудовой книжки утвержден Постановлением Правительства РФ N 225 от 16.04.2003. Трудовые книжки нового образца оформляются лицам, впервые принятым на работу с 1 января 2004 года, в том числе иностранным гражданам, прибывшим на работу в российскую организацию.
Следовательно, если иностранный гражданин только начинает свою трудовую деятельность и не предъявляет трудовую книжку при трудоустройстве в российскую организацию, то организация в этом случае должна оформить ему новую трудовую книжку нового российского образца 2003 года.

В большинстве случаев иностранец, приезжая в Россию, уже имеет определенный трудовой стаж. В такой ситуации порядок внесения записи будет зависеть от того, какую трудовую книжку он предъявит. Если это будет образец книжки 1974 года, сложностей не возникнет. Работник отдела кадров внесет в нее запись о приеме на работу в соответствии с Инструкцией по заполнению трудовых книжек.

При предъявлении трудовой книжки, образец которой утвержден другим государством, возникает вопрос - как вносить в нее запись о приеме на работу? Разъяснение этой ситуации на примере гражданки Украины было приведено в Письме Федеральной службы по труду и занятости от 15.06.2005 N 908-6-1. В нем говорится, что российская организация не вправе делать записи в трудовой книжке, утвержденной законодательством другой страны.
В таком случае при приеме на работу иностранного гражданина в организации необходимо завести на него новую трудовую книжку российского образца 2003 года. В нее вносится первая запись о приеме на работу в российскую организацию. При этом восстанавливать предыдущие записи о работе неправомерно. Порядок исчисления трудового стажа такого работника будет зависеть от того, есть ли у России соглашение с тем государством, откуда он приехал.
Так, например, в Соглашении о сотрудничестве в области трудовой миграции и социальной защиты трудящихся - мигрантов (Москва, 15 апреля 1994 года) участвовали следующие страны: Азербайджан, Армения, Белоруссия, Грузия, Казахстан, Киргизия, Молдавия, Россия, Таджикистан, Туркмения, Узбекистан, Украина. В этом Соглашении сказано, что сторонами взаимно признается трудовой стаж, в том числе стаж на льготных основаниях. Так что работники из вышеперечисленных стран в период трудоустройства на территории России не прерывают свой трудовой стаж. Относительно трудового стажа иностранных граждан других государств необходимо руководствоваться законодательством стран, не участвующих в заключении Соглашения. Но заинтересованы в этом, как правило, сами работники, а не российская организация, в которой они трудятся.

Таким образом, если иностранный гражданин устроился на работу в российскую организацию и предъявил при трудоустройстве трудовую книжку образца 1974 года, действующего на территории России, то в соответствии с трудовым законодательством именно в эту книжку и вносится запись о приеме на работу. Если же иностранный гражданин пришел устраиваться на работу с трудовой книжкой образца, утвержденного другим государством, то организация при этом обязана завести на работника трудовую книжку российского образца 2003 года. И это никак не влияет на учет трудового стажа данного работника.


grezin.ucoz.com
 
ГостьДата: Суббота, 27.02.2010, 10:52 | Сообщение # 3
Группа: Гости





Спасибо за ответ Роман, нужно его переварить как следует smile

Quote (РоманГрезин)
Писали бы работники - была бы пища для размышлений.

Я и есть один из работников :россиянин трудоустроенный в Украине, и могу поделиться как мне это удалось. Возможно кому-то будет полезна эта информация.

 
РоманГрезинДата: Суббота, 27.02.2010, 18:07 | Сообщение # 4
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
конечно, делитесь, конечно, пригодится. Я и имел в виду, что люди массово не сообщают свои наблюдения и опыт, поэтому и тема не развивается.
Дело в том, что ночью тормозил компьютер из-за антивируса , и я едва-едва ечетыре смог сформулировать что-то принципиально важное. Вечером (попозже) дам более продуманный ответ, как и собирался. Техника подвела - дал то ,что физически далось. Но и те материалы, что выше - уже вносят некоторую ясность.
Здесь нужно разбираться... Я напишу...


grezin.ucoz.com
 
РоманГрезинДата: Воскресенье, 28.02.2010, 05:57 | Сообщение # 5
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
хорошая ссылка, много полезной информации, но именно касательно ведения трудовых книжек - выглядит слишком упрощенно на сегодняшний день.
http://www.buhgalteria.com.ua/Hit.html?id=1569


grezin.ucoz.com
 
РоманГрезинДата: Воскресенье, 28.02.2010, 06:04 | Сообщение # 6
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
аналогично. хорошая информация, но не учитывается, вышеуказанное письмо Минтруда Украины, более позднее по времени.
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DG040737.html


grezin.ucoz.com
 
РоманГрезинДата: Воскресенье, 28.02.2010, 06:21 | Сообщение # 7
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
та самая укр. инструкция (действ. редакция), которая, согласно письму Минтруда Украины, не предусматривает оформления трудовых иностранцам. Собственно, ситуация похожая и в РФ: прямо в нормативно-правовых актах не говорится, что иностранцам запрещено вести трудовые, но это и не предполагается такого.

ЕМКИЙ ПЕРЕВОДЧИК
http://translate.google.com.ua/?client....#uk|ru|

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.....#476087
Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників

(назва із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. N 259/34/5)

Наказ Міністерства праці України,
Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України
від 29 липня 1993 року N 58

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
17 серпня 1993 р. за N 110

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказом Міністерства праці України,
Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України
від 26 березня 1996 року N 29,
наказами Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України
від 8 червня 2001 року N 259/34/5,
від 24 вересня 2003 року N 266/118/5

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 N 301 "Про трудові книжки працівників" Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України НАКАЗУЮТЬ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, що додається.

(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. N 259/34/5)

2. З прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 N 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 N 252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 N 412, не застосовується.

Перший заступник
Міністра праці України

А. П. Сорокін

Міністр юстиції України

В. В. Онопенко

Міністр соціального захисту
населення України

А. В. Єршов

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України
від 29 липня 1993 р. N 58

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
17 серпня 1993 р. за N 110

Інструкція
про порядок ведення трудових книжок працівників

(назва в редакції наказу Міністерства праці
та соціальної політики України, Міністерства
юстиції України від 08.06.2001 р. N 259/34/5)
1. Загальні положення

1.1. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

(абзац другий пункту 1.1 в редакції наказу Міністерства праці
та соціальної політики України, Міністерства
юстиції України від 08.06.2001 р. N 259/34/5)

Абзац третій пункту 1.1 виключено

(згідно з наказом Міністерства праці
та соціальної політики України, Міністерства
юстиції України від 08.06.2001 р. N 259/34/5,
у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом третім)

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

1.2. Трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

1.3. При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

1.4. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (далі Збройні Сили України та інші війська) та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав учасниць СНД, пред'являють військовий квиток. Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення.

1.5. Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. N 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
2. Заповнення трудових книжок

а) загальні вказівки:

2.1. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

2.2. Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;

відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Стягнення до трудової книжки не заносяться.

2.3. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

2.4. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

2.5. З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма N П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. N 277), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

(абзац перший пункту 2.5 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України від 26.03.96 р. N 29)

Міністерства і відомства за згодою з відповідними галузевими профспілками можуть, як виняток, дозволити підприємствам, що працюють в умовах територіальної роз'єднаності (підпорядковані структурні підрозділи розташовані на великій відстані), проводити ознайомлення з записами, що внесені до трудової книжки, в заочному порядку шляхом направлення власником книжок відповідних повідомлень з наступною відміткою про це в особистій картці.

2.6. У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

2.7. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

2.8. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

2.9. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

2.10. У розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, звільнений ..." і зазначається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

б) занесення відомостей про працівника

2.11. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

2.12. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

2.13. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

в) внесення відомостей про роботу

2.14. У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

(абзац третій пункту 2.14 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України від 26.03.96 р. N 29)

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках, обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

2.15. Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

2.16. Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Період роботи зазначених студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів у студентських таборах, при проходженні виробничої практики і при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики підтверджується відповідною довідкою із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. На підставі цих довідок навчальні заклади (наукові установи) забезпечують занесення до трудових книжок студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів відомостей про роботу згідно з одержаними даними. Довідки зберігаються в особистих справах зазначених осіб, як документи суворої звітності.

2.17. Для студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які раніше не працювали та у зв'язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу в студентських таборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалі вони будуть працювати.

2.18. До трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:

а) про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;

б) про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо);

в) про час навчання у вищих навчальних закладах (включаючи і час роботи в студентських таборах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики) та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, крім випадків, зазначених у п. 2.16 цієї Інструкції;

г) про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників;

д) про час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (п. Е ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення"), у тому числі за перестарілим, який досяг 80-річного віку (згідно з медичним висновком);

е) безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.

Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

2.19. При відновленні в установленому порядку безперервного стажу для визначення допомоги по державному соціальному страхуванню до трудової книжки працівника за останнім місцем роботи у графу 3 розділу "Відомості про роботу" вноситься запис "Безперервний трудовий стаж відновлений із такого-то числа, місяця, року", у графі 4 робиться посилання на постанову президії відповідної ради профспілок або президії ЦК відповідної галузевої профспілки.

Працівникам, які зайняті на сезонних роботах у тих галузях народного господарства, де чинним законодавством допускається підсумування періодів сезонної роботи та збереження безперервного трудового стажу при поверненні в установлений строк на сезонну роботу після міжсезонної перерви, у графі 3 зазначеного розділу трудової книжки робиться запис: "Безперервний стаж роботи зберігається".

2.20. Трудові книжки громадян, які працюють за трудовими договорами в іноземних представництвах, у іноземних кореспондентів, співпрацівників міжнародних організацій та інших прирівнених до них іноземців на території України, зберігаються: в м. Києві - в Генеральній дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв, в Автономній Республіці Крим - у філіалі Генеральної дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв м. Ялти, в областях - в управліннях зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій або підприємствах, визначених обласними державними адміністраціями, у м. Севастополі - в міській державній адміністрації.

(абзац перший пункту 2.20 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 24.09.2003 р. N 266/118/5)

Ці організації роблять відмітки у трудових книжках про прийняття на роботу і про звільнення з роботи відповідно до трудових договорів і довідок наймачів. Під час влаштування на роботу робиться запис: "Прийнято на посаду _______ (назва представництва компанії) в Україні" і при звільненні робиться запис:
"Звільнено з роботи

______________________________________________"
(причина звільнення)
із посиланням на відповідні статті КЗпП України. Запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами, іноземними кореспондентами, співпрацівниками міжнародних організацій та іншими прирівненими до них іноземцями на території України, є недійсний.

(абзац другий пункту 2.20 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 24.09.2003 р. N 266/118/5)

2.20-1. Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників.

Зазначені в абзаці першому цього пункту фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. Під час прийняття на роботу вноситься запис: "Прийнятий на роботу (далі зазначається професійна характеристика робіт) за трудовим договором (зазначаються дата та номер договору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (зазначається повна назва центру зайнятості)", при цьому у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості: "трудовий договір (номер), зареєстрований (дата)"), а при звільненні - запис: "Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП України)", при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: "трудовий договір (номер) знято з реєстрації (дата)".

Унесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвідчуються його печаткою.

(Інструкцію доповнено пунктом 2.20-1 згідно з наказом
Міністерства праці та соціальної політики України,
Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. N 259/34/5)

2.21. До трудових книжок осіб, які відбули виправні роботи без позбавлення волі, власник або уповноважений ним орган підприємства за місцем роботи вносить запис про те, що час роботи у цей період не зараховується до загального та безперервного стажу (розділ "Відомості про роботу" трудової книжки, графа 3).

У тому разі, коли судом в установленому законом порядку час відбування виправних робіт без позбавлення волі включено до загального трудового стажу, у трудових книжках робиться запис про те, що цей час не зараховується до безперервного трудового стажу.

Зазначені записи вносяться до трудової книжки по закінченні фактичного строку відбування покарання, що установлюється за довідками органів МВС України.

При звільненні засудженого з роботи у порядку, передбаченому чинним законодавством, і влаштуванні його на нове місце роботи відповідні записи вносяться до трудової книжки тим підприємством, на яке був прийнятий або направлений засуджений.

Підставою для внесення до трудових книжок передбачених цим пунктом записів є наказ (розпорядження) керівника підприємства, виданий згідно з вироком (ухвалою) суду.

У розділі трудової книжки "Відомості про роботу" робляться такі записи:

У графі 1 зазначається порядковий номер запису; у графі 2 - дата внесення запису; у графі 3 пишеться: "Час роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) по таку-то дату (число, місяць, рік) не зараховується у загальний стаж та безперервний трудовий стаж.

При включенні судом часу відбування виправних робіт до загального трудового стажу в графі 3 пишеться: "Час роботи з такої-то дати (число, місяць, рік) по таку-то дату (число, місяць, рік) не зараховується в безперервний трудовий стаж".

У графі 4 зазначається підстава для внесення запису до трудової книжки - наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер.

2.22. Питання визнання недійсними відповідних записів, внесених до трудових книжок громадян: "звільнений від роботи (посади) у зв'язку із незаконним засудженням або звільнений з посади у зв'язку із незаконним притягненням до кримінальної відповідальності" і про видачу їм дублікатів трудових книжок, а також питання занесення до трудових книжок відповідних записів особам, засудженим до позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю і про порядок надання їм дублікату трудової книжки регулюються чинним законодавством.

г) занесення відомостей про нагородження і заохочення

2.23. До трудових книжок працівників у розділ "Відомості про нагородження" вносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ "Відомості про заохочення" вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці.

До трудових книжок не заносяться премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.

2.24. Порядок внесення відомостей про нагороди і заохочення такий: у графі 3 відповідного розділу трудової книжки пишеться у вигляді заголовку назва підприємства, нижче у графі 1 зазначається порядковий номер запису (нумерація, що зростає протягом усього періоду трудової діяльності працівника); у графі 2 ставиться дата нагородження або заохочення; у графі 3 записується, ким нагороджений або заохочений працівник, за які досягнення і якою нагородою або заохоченням; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис (із посиланням на дату, номер і найменування документа).

д) заповнення трудової книжки при звільненні

2.25. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Наприклад: "Звільнений в зв'язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України".

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов'язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад: "Звільнений за власним бажанням у зв'язку з зарахуванням у вищий навчальний заклад, ст. 38 КЗпП України".

2.26. Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв'язку із скороченням штату працівників. 10 жовтня 1993 р. є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу "Відомості про роботу" ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення (10.10.93), у графі 3 записується: "Звільнений за скороченням штатів, п. 1 ст. 40 КЗпП України", у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

2.27. У разі переведення з одного підприємства на інше за погодженням між керівниками підприємств у графі 3 записується посилання на погодження: "Звільнений у зв'язку з переведенням на роботу на таке-то підприємство, п. 5 ст. 36 КЗпП України".

У разі переходу на виборну посаду в графі 3 робиться запис: "Звільнений у зв'язку з обранням на виборну посаду в таку-то організацію, п. 5 ст. 36 КЗпП України".

2.28. У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із здійсненням заходів щодо вдосконалення організації управління промисловістю та іншими галузями народного господарства, крім підстав, передбачених чинним законодавством, робиться посилання на відповідне рішення Уряду України. Наприклад, у графі 3 записується "Звільнено за скороченням штатів (чи чисельності) працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України" і далі в дужках зазначається відповідна постанова Кабінету Міністрів України.

2.29. У разі призначення пенсії за віком, пенсії за вислугу років у трудовій книжці органами соціального забезпечення ставиться штамп "Пенсію призначено". Штамп ставиться у розділі "Відомості про призначення пенсії". У трудових книжках раніше встановленого зразка (1938 р.) зазначений штамп ставиться на першій сторінці.
3. Вкладиш до трудової книжки

3.1. У тому разі, коли в трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем.

Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка.

Вкладиш без трудової книжки недійсний.

3.2. Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульний аркуш) трудової книжки зверху ставиться штамп розміром 10 х 25 мм з надписом "Виданий вкладиш" і тут же зазначаються серія і номер вкладиша. При кожній наступній його видачі має ставитися другий штамп і зазначається серія і номер вкладиша.

3.3. У разі необхідності доповнення трудової книжки вкладишем видається вкладиш нового зразка незалежно від того, яку трудову книжку має працівник (нового чи раніш установленого 1938 р. і 1974 р. зразків).
4. Видача трудової книжки у разі звільнення

4.1. У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

При цьому для осіб працездатного віку необхідно вказати час, тривалість та місце проходження підвищення кваліфікації, яке пройшов працівник за останні два роки перед звільненням.

У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором, або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів в трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

Трудова книжка заповнюється одночасно українською та російською мовами і засвідчуються окремо обидва тексти.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

4.2. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

4.3. У разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу. У трудовій книжці померлого працівника у розділі "Відомості про роботу" і дати запису у графі 3 записується: "Роботу припинено у зв'язку зі смертю", далі заповнюється графа 4 - зазначаються дата і номер наказу (розпорядження). Цей запис засвідчується у встановленому порядку.
5. Дублікат трудової книжки

5.1. Особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а в разі ускладнення - в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

5.2. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

5.3. Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.

Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а в графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.

У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.

У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.

5.4. Не зазначаються у підсумованому загальному стажі роботи, а записуються окремим рядком із посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів крім відомостей, що передбачені у пункті 2.18 цієї Інструкції, такі записи:

а) про час перебування у народному ополченні та партизанських загонах із зазначенням дати зарахування і дати звільнення із служби;

б) про роботу як члена артілі промислової кооперації.

5.5. Якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (обгоріла, розірвана, забруднена і т. ін.), то власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи видає працівнику дублікат трудової книжки (вкладиш до неї).

При цьому на першій сторінці трудової книжки, що стала непридатною, робиться надпис: "Замість видано дублікат", а книжка повертається її власнику. При влаштуванні на нове місце роботи працівник зобов'язаний пред'явити дублікат трудової книжки.
6. Розрахунки за трудові книжки та їх зберігання.

6.1. При виписуванні трудової книжки, або вкладиша до неї, або дубліката трудової книжки власник або уповноважений ним орган стягує з працівника суму її вартості.

(абзац перший пункту 6.1 в редакції
наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України від 26.03.96 р. N 29)

У разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Якщо трудова книжка працівника загублена підприємством внаслідок стихійного лиха або з інших причин, то йому видається дублікат трудової книжки без стягнення її вартості.

6.2. Трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

6.3. Власник або уповноважений ним орган зобов'язан постійно мати в наявності необхідну кількість бланків трудових книжок і вкладишів до них.
7. Облік трудових книжок

7.1. На підприємстві ведеться така документація щодо облік


grezin.ucoz.com
 
РоманГрезинДата: Воскресенье, 28.02.2010, 06:23 | Сообщение # 8
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.....#476087

Інструкція
про порядок ведення трудових книжок працівників
(окончание)

7. Облік трудових книжок

7.1. На підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок:

а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. N 277;

(підпункт "а" абзацу першого пункту 7.1 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України від 26.03.96 р. N 29)

б) Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. N 277;

(підпункт "б" абзацу першого пункту 7.1 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України від 26.03.96 р. N 29)

До книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них вносяться усі операції, пов'язані з одержанням і витраченням бланків трудових книжок і вкладишів до них із зазначенням серії та номера кожного бланку. Книга ведеться бухгалтерією підприємства.

Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. У цій книзі реєструються всі трудові книжки, що прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії і номера, що видані працівникам знову.

У разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку.

Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них і книга обліку руху трудових книжок мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені підписом керівника підприємства і печаткою.

7.2. Бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.

По закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає в бухгалтерію звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудової книжки і вкладиші до них з додатком прибуткового ордеру каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт за формою, затвердженою наказом Міністату України від 27 жовтня 1995 р. N 277.

(абзац другий пункту 7.2 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,
Міністерства соціального захисту населення України від 26.03.96 р. N 29)
8. Розгляд трудових спорів

8.1. Відповідно до статті 224 Кодексу законів про працю України комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом для розгляду трудових спорів, пов'язаних із застосуванням цієї Інструкції.

Роз'яснення з питань, що пов'язані із застосуванням цієї Інструкції, надає Мінпраці України.
=======
[и ведь действительно, Минтруда предоставил разъяснения, см. их выше - Р.Г.]


grezin.ucoz.com
 
РоманГрезинДата: Воскресенье, 28.02.2010, 06:29 | Сообщение # 9
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
А вот постановление Кабмина о труд. книжках, как и КЗОТ, обязывают вести трудовые на всех работников.

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.....1.html#
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 27 квітня 1993 р. N 301

Київ
Про трудові книжки працівників

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 2 березня 1994 року N 131,
від 16 травня 2001 року N 514

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити зразки бланків трудової книжки і вкладиша до неї, що додаються.

Трудові книжки раніше встановленого зразка обмінові не підлягають.

2. При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

3. Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

4. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

5. Міністерству праці, Міністерству юстиції, Міністерству соціального захисту населення разом із заінтересованими міністерствами та іншими підвідомчими Кабінетові Міністрів України органами державної виконавчої влади за участю профспілкових об'єднань у тримісячний термін розробити і затвердити Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.

6. Установити, що виготовлення за єдиним зразком бланків трудової книжки і вкладиша до неї забезпечується Міністерством фінансів за замовленням Державної акціонерної компанії "Укрресурси", погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Виконання заявок на виготовлення бланків трудової книжки і вкладиша до неї та забезпечення ними підприємств, установ і організацій всіх форм власності, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, покласти на Державну акціонерну компанію "Укрресурси".

Державній акціонерній компанії "Укрресурси" разом з Міністерством фінансів, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством внутрішніх справ, Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва і Антимонопольним комітетом установити порядок розрахунків за бланки трудової книжки і вкладиша до неї та їх розсилання.

(пункт 6 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 16.05.2001 р. N 514)

7. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 16 листопада 1973 р.N 529 "Про трудові книжки робітників і службовців" (ЗП УРСР, 1973 р., N 11, ст. 88).


Прем'єр-міністр України

Л. КУЧМА

Міністр
Кабінету Міністрів України


В. ПУСТОВОЙТЕНКО


grezin.ucoz.com
 
РоманГрезинДата: Воскресенье, 28.02.2010, 06:38 | Сообщение # 10
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
http://www.dtkt.com.ua/show/2cid13318.html

Лист Мінпраці та соцполітики от 24.3.2006 № ДЦ-12-1556/0/6-06
Об использовании работодателями наемного труда иностранных граждан и лиц без гражданства (извлечение)

Смотри комментарий

По сути. Иностранные предприниматели и иностранцы, оформившие договоры подряда с украинскими работодателями, могут работать в Украине без разрешения на трудоустройство.

<...> Иностранцы, иммигрировавшие в Украину для трудоустройства на определенный срок, могут заниматься трудовой деятельностью на основании полученного в установленном порядке разрешения на трудоустройство.

Порядок оформления иностранцами и лицами без гражданства разрешения на трудоустройство в Украине утвержден Постановлением Кабинета Министров Украины от 01.11.99 г. №2028 «Об утверждении Порядка оформления иностранцам и лицам без гражданства разрешения на трудоустройство в Украине» (далее — Порядок №2028).

Пунктом 1 Порядка установлено, что иностранцы, прибывшие в Украину с целью осуществления трудовой деятельности, могут работать по найму на территории Украины только при условии отсутствия отечественных специалистов по данному виду деятельности или имеются достаточные основания целесообразности использования труда иностранцев.

Действие Порядка №2028 распространяется на иностранцев, направленных заграничным работодателем в Украину для выполнения определенного объема работ или услуг на основе контрактов, заключенных между украинским и иностранным субъектами хозяйственной деятельности.

Труд иностранцев может быть использован только при наличии у них разрешений на трудоустройство, если иное не предусмотрено международными договорами.

Разрешение на трудоустройство иностранца выдается соответствующему работодателю на конкретную должность (рабочее место) органом государственной службы занятости по результатам рассмотрения документов, представленных работодателем (п. 5 Положения №2028).

Заключение трудового договора в Украине с иностранцами или лицами без гражданства имеет существенные особенности. Наравне с гражданами Украины право на трудоустройство имеют только иностранцы, постоянно проживающие в Украине (ст. 8 Закона Украины «О правовом статусе иностранцев» от 04.02.94 г. №3929), то есть получившие в установленном порядке вид на жительство в Украине (ст. 1 Закона Украины «Об иммиграции» №2491).

В перечне документов (п. 5 Положения №2028), представляемых работодателем для получения разрешения, есть два документа, которые взаимоисключают друг друга.

Так, предусмотренная перечнем документов копия контракта между иностранным и украинским субъектами хозяйственной деятельности на выполнение определенного объема работ или услуг подается в случае, если иностранцы будут выполнять у украинского субъекта хозяйственной деятельности работы или услуги на основании указанного контракта (продолжая находиться в трудовых отношениях с заграничным работодателем, то есть находясь в командировке), не вступая в трудовые отношения с украинским субъектом хозяйственной деятельности.

В случае если украинский работодатель намеревается использовать труд иностранца на конкретной должности или рабочем месте, предусмотренных штатным расписанием (Кодекс законов о труде Украины №322), то для получения разрешения подается копия проекта контракта украинского работодателя с работником — иностранным гражданином.

Обязательность оформления трудовых отношений украинского работодателя с работником — иностранным гражданином в форме контракта обусловлена тем, что срок трудовых отношений в таких случаях определяется сроком действия разрешения и не может выходить за пределы действия разрешения.

Соответственно в данном случае копия контракта между иностранным и украинским субъектами хозяйственной деятельности не подается.

Разрешение на трудоустройство выдается, как правило, на срок до одного года, который при необходимости может быть продлен. Порядок принятия и рассмотрения ходатайства о продлении срока пребывания в Украине иностранцев установлен Инструкцией о порядке рассмотрения вопросов о продлении срока пребывания в Украине иностранцев и лиц без гражданства, утвержденной приказом МВД Украины от 01.12.2003 г. №1456.

Порядок трудоустройства в Украине иностранных сотрудников представительства иностранных субъектов хозяйственной деятельности регулируется Инструкцией о порядке регистрации представительств иностранных субъектов хозяйственной деятельности в Украине, утвержденной приказом Министерства внешних экономических связей и торговли Украины от 18.01.96 г. №30 (далее — Инструкция).

В соответствии с п. 9 Инструкции, в Свидетельстве о регистрации представительства должно быть указано количество иностранных граждан — служащих иностранного субъекта хозяйственной деятельности, являющихся сотрудниками представительства.

Согласно п. 18 Инструкции иностранным сотрудникам представительств иностранных субъектов хозяйственной деятельности Министерством экономики Украины выдаются специальные служебные карточки, действующие на всей территории Украины в порядке и по форме, которые приведены в приложениях к Инструкции.

Таким образом, при условии регистрации представительства иностранного субъекта хозяйственной деятельности в установленном законодательством порядке, с получением Свидетельства Министерства экономики Украины о такой регистрации, в котором указывается количество иностранных сотрудников представительства — служащих, включая руководителя представительства, такие сотрудники имеют право работать без получения разрешения в центре занятости, но только в данном представительстве.

Если такие граждане намереваются заключить трудовой договор с другим предприятием, учреждением или организацией независимо от формы собственности и хозяйствования и иностранным субъектом хозяйственной деятельности, действующим на территории Украины, то им необходимо получить разрешение на трудоустройство в Украине на условиях, установленных Порядком.

Кроме того, согласно п. 9 Правил оформления визовых документов для въезда в Украину, утвержденных постановлением КМУ от 20.02.99 г. №227, которыми определены типы виз в зависимости от цели поездки, лицам, въезжающим в Украину в качестве соучредителей совместных предприятий или представителей компаний (фирм, ассоциаций) для осуществления контроля за выполнением контрактов или в качестве консультантов от иностранных компаний (фирм, ассоциаций), а также персоналу представительств иностранных субъектов хозяйственной деятельности в Украине оформляется деловая виза (Б), а лицам, въезжающим в Украину с целью трудоустройства, оформляется иммиграционная виза (ІМ-1).

Не разрешается изменять статус временного пребывания в Украине иностранцев и лиц без гражданства, прибывших по визам типа Б (ч. 3 п. 19 Правил). То есть иностранные граждане, находящиеся в Украине на основании деловой визы, в том числе служащие представительств иностранных субъектов хозяйственной деятельности в Украине не имеют права изменять статус (определенный типом визы) на какой-либо иной.

Также следует обратить внимание на то, что действующим законодательством Украины не предусмотрено получение разрешения на трудоустройство в Украине иностранными предпринимателями, физическими лицами, а также иностранцами, оформившими свои правоотношения с работодателями на основании гражданско-правовых соглашений (договоров).

В случае возникновения дополнительных вопросов Вы можете позвонить по телефону по номеру 289-86-85.

Заместитель начальника инспекции И. ДОВЖЕНКО


grezin.ucoz.com
 
РоманГрезинДата: Воскресенье, 28.02.2010, 07:06 | Сообщение # 11
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
выводы я делаю такие:

- вопрос НЕурегулирован. полностью и практически - не урегулирован. примеры выше это показывают.

- если россиянин проработал в Украине без записи в трудовой, он все равно не должен потерять этот стаж. согласно действующему соглашению СНГ этот стаж, подтвержденный надлежащим образом все равно должен быть учтен при начислении пенсии.

- лучше все же работу в Украине отразить в трудовой книжке. Но как? К любому варианту можно предъявить претензии... можно сказать, реальная дыра в законе.
на мой взгляд, наиболее оптимальное решение - завести укр. работодателю укр. трудовую книжку (если он на это согласен), даже при наличии российской. Т.к. КЗОТ и постанова кабмина о тр. книжках обязывает его это сделать: вести трудовую на ЛЮБОГО работника. А тот факт, что у россиянина уже есть своя, иностранная (для Украины) трудовая книга, на действия укр. работодателя не должен влиять, ведь нормативные акты не предполагают внесение записей в иностранные трудовые книжки. А при начислении пенсии, в РФ или в Украине, должны учесть записи в обеих труд. книжках - это уже несколько иной вопрос: Соглашение СНГ обязывает учесть трудовой стаж в СНГ.

- если в случае с трудом иностранцев в РФ есть четкий ответ: в трудовую образца 74 года - вносить можно, в новую национальную - нельзя, то от Украины такого ответа не было. Поэтому ло получения такого ясного ответа стоит считать, что для Украины нет разницы: это советская трудовая образца 74 года или новая российская.

- вносить данные в российскую трудовую, как предлагает укр. работодатель? это наименее предпочтительный вариант, т.к. он не соответствует ни укр. ни росс. НПА. и о избежание приведения трудовой в негодность идти на такой вариант стоит только после авторитетного и надежного ответа росс. и укр. органов о том, что такое возможно.

ну, и в ситуации неурегулированности, стоит получать ответы (лучше письменные, но хотя бы устные) из Мин. труда Украины, Фед. судье России по труду и занятости, в Пенс. фонде России.

Вот только , даже если они будут получены, внесут ли они ясность?

Мин. труда и соц. политики Украины
http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/index

Федеральная служба по труду и занятости
http://www.rostrud.info/
Федеральная служба по труду и занятости (Роструд)
Адрес: 109012, Москва, Биржевая площадь, 1
Телефон/факс справочной службы Роструда: (495) 698-84-12
Телефон по вопросам регистрации корреспонденции министерств и ведомств: (495) 698-84-14
Направить обращение в Роструд
http://www.rostrud.info/info/contacts/obrashen/

Пенсионный фонд Россиийской Федерации
www.pfrf.ru/


grezin.ucoz.com
 
АндрейДата: Четверг, 25.03.2010, 13:23 | Сообщение # 12
Группа: Гости





Добрый день, Роман!
У меня такой вопрос, я гражданин Украины, девушка гражданка России, через месяц она будет моей женой, и будет жить в Украине.
В России она работает врачом, соответственно и в Украине она хочет этим заниматься. Поэтому возникает вопрос, какие документы, справки и тому подобное ей нужно брать в России чтоб в Украине легально работать.
Заранее спасибо за ответ!
 
РоманГрезинДата: Четверг, 25.03.2010, 16:23 | Сообщение # 13
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
Законно работать россияне могут после получения постоянного вида на жительство. Одним из оснований является 2 года брака с гражданином Украины. Могут быть другие основания (россиянке стоит их поискать, см. ниже законы). В т.ч. основание может появиться в виде рожденного в Украине ребенка, который в этом случае по рождению обретет гражданство Украины.

Если не находите оснований для ВнЖ, кроме 2-летия брака - придется ждать этого самого двухлетия, пребывая по иммиграционной карте не более 90 дней, периодически выезжая-въезжая (избегая или пресекая "разводку" укр. пограничников в виде применения к россиянам ограничения "въезд на срок не более 90 дней в течение 180"), или периодически продлевая пребывания в овире (брак как ни странно не является основанием для такого продления, но овир может продлить, и как правило, продлевает супругам граждан Украины, на определенный срок).

Также до получения ВнЖ по какому-либо основанию, можно законно работать, если работодатель получит разрешение на трудоустройство иностранца. Но это сложно и работодатели, как правило, избегают этот вариант.

Подробно о возможностях работы и вообще о пребывании в Украине до истечения 2 лет брака см. здесь

http://russia-ukraine.tk/forum/19-162-1

(т.е. тема обсуждалась уже на нашем форуме, не раз. К сожалению, пока сайт только ждет качественного структурирования и поиском нужное не так просто найти)

========
КТО МОЖЕТ ПОЛУЧИТЬ ПОСТОЯННЫЙ ВИД НА ЖИТЕЛЬСТВО В УКРАИНЕ
(см. внимательно, широкая душа украинского государства наделяет огромное количество людей правом на укр. гражданство по территориальному происхождению, дающее право на ВнЖ. Это помимо перечня оснований для ВнЖ. )

http://soderkoping.org.ua/page11407.html
Закон Украины об иммиграции

Статья 4. Квота иммиграции

Разрешение на иммиграцию предоставляется в границах квоты иммиграции.

Квота иммиграции устанавливается Кабинетом Министров Украины в определенном им порядке по категориям иммигрантов:

1) деятели науки и культуры, иммиграция которых отвечает интересам Украины;

2) высококвалифицированные специалисты и рабочие, острая потребность в которых является ощутимой для экономики Украины;

3) лица, которые осуществило иностранную инвестицию в экономику Украины иностранной конвертируемой валютой на сумму не менее 100 (ста) тысяч долларов США, зарегистрированную в порядке, определенном Кабинетом Министров Украины;

4) лица, которые являются полнородными братом или сестрой, дедом или бабкой, внуком или внучкой граждан Украины;

5) лица, которые раньше находились в гражданстве Украины;

6) родители, муж (жена) иммигранта и его несовершеннолетние дети;

7) лица, которые непрерывно прожили на территории Украины на протяжении трех лет со дня предоставления им статуса беженцев в Украине или убежища в Украине, а также их родители, мужчины (жены) и несовершеннолетние дети, которые проживают вместе с ними.

Разрешение на иммиграцию вне квоты иммиграции предоставляется:

1) одному из супругов, если второй из супругов, с которым он находится в браке свыше двух лет, является гражданином Украины, детям и родителям граждана Украины;

2) лицам, которые являются опекунами или попечителями граждан Украины, или находятся под опекой или попечительством граждан Украины;

3) лицам, которые имеют право на приобретение гражданства Украины по территориальному происхождению; [см. ниже кто это]

4) лицам, иммиграция которых представляет государственный интерес для Украины;

5) заграничным украинцам, супругам заграничных украинцев, их детям в случае их общего въезда и пребывания на территории Украины.

Закон Украины о гражданстве
http://soderkoping.org.ua/page11392.html

Статья 8. Приобретение гражданства Украины по территориальному происхождению

Лицо, которое само или хотя бы один из его родителей, дед или бабка, родные (полнородные и полнородные) брат или сестра, сын или дочь, внук или внука родились или постоянно проживали до 24 августа 1991 года на территории, которая стала территорией Украины соответственно Закону Украины "О правопреемстве Украины" , или кто сам или хотя бы один из его родителей, дед или бабка, родные (полнородные и полнородные) брат или сестра родились или постоянно проживали на других территориях, которые входили на момент их рождения или во время их постоянного проживания в состав Украинской Народной Республики, Западноукраинской Народной Республики, Украинского Государства, Украинской Социалистической Советской Республики, Закарпатской Украины, Украинской Советской Социалистической Республики (УССР), и является лицом без гражданства или иностранцем, который подал обязательства прекратить иностранное гражданство, и подал заявление о приобретении гражданства Украины, а также его несовершеннолетние дети регистрируются гражданами Украины. Иностранцы, которые являются гражданами (подданными) нескольких государств, подают обязательство прекратить гражданство всех этих государств. Иностранцы, которым предоставлен статус беженца в Украине или убежище в Украине, вместо обязательства прекратить иностранное гражданство подают декларацию об отказе лица, которому предоставлен статус беженца в Украине или убежище в Украине, от иностранного гражданства.
=======

Если у россиянки есть ВнЖ или на нее получает работодатель разрешение на трудоустройство, МОЖЕТ возникнуть проблема нострификации росс. диплома (для врача - скорее всего возникнет, о чем некогда сообщалось на нашем форуме).

Вот что примерно требуется для нострификации в укр. министерстве образования:
1. Заверить копию Вашего диплома у нотариуса.
2. Перевести копию диплома на украинский язык и заверить у переводчика. который имеет нужную лицензию.
3 Отправить в Министерство.

И это при том, что существует межправительственное росс-укр соглашение о признании документов об образовании

Существует "Соглашение между правительством Российской Федерации и кабинетом министров Украины о взаимном признании и эквивалентности документов об образовании и ученых званиях" от 26.05.2000 года.

см. здесь

http://ined.ru/normativno-pravovaya-baza/2/277
в том числе

Ст 8 гласит:
диплом о высшем профессиональном образовании, выдаваемый вузами РФ и свидетельствующий о присуждении выпускнику квалификации специалиста, и диплом о получении не менее чем 5-летнего высшего образования очной формы обучения, выдаваемый вузами Украины III и IV уровней аккредитации и свидетельствующий о присвоении выпускнику соответствующей квалификации специалиста, признаются на территории РФ и Украины эквивалентными. Это касается как продолжения образования, в том числе в аспирантуре, так и поступления на работу в соответствии с указанными в дипломах специальностью и квалификацией.

Но вот здесь

Статья 12
Предусмотренное статьями 1 - 11 настоящего Соглашения признание эквивалентности документов об образовании не освобождает обладателя документа от обязанности выполнять предусмотренные законодательством государства каждой из Сторон общие требования, которые предъявляются при поступлении в образовательное учреждение, соискании ученой (научной) степени, ученого звания или для осуществления профессиональной деятельности на территории государств Сторон.

практически сторонам подталкивает стороны сильно ограничить ту самую эквивалентость. А на практике эквивалентность вузовских дипломов - фикция (как и Согалшение). Кто хочет защитить попираемую эквивалентность, гарантированную Соглашением - обращайтесь в суды с письменными отказами в приеме без нострификации на работу, учебу.

украинский работодатель запросто может не принять на работу по росс. диплому, тем более ВРАЧА (для них правила всегда сложнее) без нострификации, аттестации, сдачи доп. экзаменов...
И более того, даже если укр. врач поступает на работу с укр. дипломом и опытом работы в Украине - возникнет вопрос о прохождении квалификационных комиссий, аттестации, переаттестации, подтверждении квалификации и пр.

О нострификации росс. дипломов - см. внизу информацию сайта Минобразования Украины, которое нострификацию осуществляет.

Посему стоит заранее приготовиться к тому, что при наличии ВнЖ работодатель (отдел кадров лечебного учреждения) потребует

- нострификации диплома в Министерстве образования Украины (и мое предположение - с возможной пересдачей, досдачей экзаменов. им только дай воли- будут пить кровь пока всю не выпьют. ведь этим чиновник от науки и кормится )

- определенного требуемого решения украинской или российской квалификационной, аттестационной комиссии, безотносительно к диплому. врачи обязательно проходят периодически такии комиссии. Есть Ковненция СНГ - документы гос. органов одной страны СНГ и уполномоченных государством лиц (в т.ч. нотариусов) принимаются в другой стране СНГ без консульской легализации или апостиля. Может только потребоваться нотариально заверенный перевод. Для диплома, в силу существования процедуры нострификции, это может не работать, но для других документов - работать обязано.

Заверить росс. документы можно и даже удобнее и лучше - в Украине. (более того, см. ниже информацию минобразования - для нострификации требуют заверения именно украиснким нотариусом). Во избежание лишних разъездов (а после подачи на ВнЖ до получения ВнЖ они станут практически невозможными, а до подачи на ВнЖ - нежелательными, т.к. овир требует пробыть 90 дней по иммиграционной карте до подачи на ВнЖ) - стоит взять из России все имеющие отношение к профессии документы.
Прохождение нострификации до получения ВнЖ может быть очень обременительной: ведь гр. РФ временно пребывает, и решение вопросов в Минобразовании Украины должен увязывать с решением вопросов пребывания в овире.

А при оформлении работодателем разрешения на трудоустройство иностранца (нужно для работы пока не получен ВнЖ) добавятся еще требования Центра занятости, который дает такое разрешение.

Привести точно все возможные требования
- работодателя
- Министерства образования
- Центра занятости (только если оформляется разрешение на работу ввиду отсутствия ВнЖ)

нет никакой возможности. Заранее что-то получать - не имеет смысла - только после получения требований от работодателя, Минобразования, центра занятости. (лучше - в письменном виде и заблаговременно)

Душа чиновника , особенно в данном случае, может придумать что угодно.

Порядка здесь нет ни малейшего. Соглашение об эквивалентности дипломов грубейшим образом попирается.
Но на него все равно можно опереться. Отказывают в приеме на работу без нострификации? Можно потребовать письменный отказ для обжалования в суде. Двусторонне соглашение имеет приоритет перед внутренними укр. законами и правилами. и работодатель хорошо подумает, прежде чем дать письменный отказ из-за отсутствия нострификации.

http://www.mon.gov.ua/
Мин. образования Украины

он-лайн переводчик
http://pereklad.online.ua/

http://www.mon.gov.ua/main.php?query=nostr
Нострифікація - процедура визнання іноземних документів про освіту, що здійснюється шляхом встановлення відповідності академічних, професійних прав та освітніх, освітньо-кваліфікаційних рівнів іноземних документів про освіту (кваліфікацій) державним стандартам освіти України з метою забезпечення прав громадян, які здобули освіту в іноземних державах, на продовження освіти та професійну діяльність в Україні і здійснюється в індивідуальному порядку.

Російська Федерація

1. Заява на здійснення процедури визнання
2. Оригінал документа про освіту
3. Оригінал додатка до документа про освіту із зазначенням пройдених навчальних курсів, навчальних дисциплін, кількості годин/модулів/кредитів (обов’язково) по усіх дисциплінах та інших складових навчального процесу.
4. Нотаріально засвідчені документи про освіту (фотокопії оригіналів документів засвідчується нотаріусом України та скріплюється із перекладом українською мовою, який теж засвідчений нотаріусом України). Додаток до документа про освіту складений російською мовою може подаватися без перекладу, але лише із нотаріально засвідченою фотокопією. Нотаріальне засвідчення може здійснюватись як державними, так і приватними нотаріусами України.
5. Документ, виданий державним центральним органом управління освітою (Міністерством освіти або відповідною структурою) іноземної країни про визнання (акредитацію) навчального закладу та навчальної програми (плану), за котрими здійснювалося Ваше навчання протягом усього його періоду (якщо диплом чи додаток до диплома не містить подібної інформації).
Якщо навчання відбувалося у філії на території іншої країни, Вам необхідно подати ліцензію на здійснення освітніх послуг цією філією, видану органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, та країни, на території якої здійснюється освітня діяльність цього навчального закладу на увесь період навчання.
6. Документ, що засвідчує законодавчі підстави Вашого перебування на території країни, де відбувалося навчання, за увесь період отримання освітніх послуг (паспорт іноземного громадянина, довідка з ОВІР, документи про реєстрацію, карти побуту тощо).
7. Копії документів про попередню освіту, якщо вона є складовою освіти, документ про яку подається для визнання, або може вплинути на результати визнання;
8. Копія документа, що засвідчує особу заявника (паспорт, посвідка на тимчасове перебування).
9. Іноземні громадяни, які отримали запрошення на навчання від ВНЗ України повинні надати копію цього запрошення.
10. Для подання до визнання академічної довідки, крім зазначених вище документів, заявник повинен подати довідку від навчального закладу, у якому відбувалося навчання, де зазначено за який період він повністю був атестований та на який курс переведений.

Оригінали документів не надсилаються поштою, а подаються безпосередньо при прийомі та після прийняття заяви повертаються заявнику!

Відповідальність за оформлені та надіслані документи покладається на заявника!

http://www.mon.gov.ua/main.php?query=nostr/info

Інформація щодо визнання документів

1. Здійснення процедури визнання.
Категорії документів, які не підлягають процедурі визнання.

Просимо уважно ознайомитися з усією інформацією!

Для здійснення процедури визнання іноземного документа про освіту Вам необхідно:

Перевірити, чи Ваші освітні документи підлягають процедурі визнання (див. Категорії документів, до яких не застосовується процедура визнання)

1. Підготувати документи, зазначені у Переліку документів, які необхідно підготувати для процедури визнання іноземних документів про освіту.

2. Надіслати вказані нижче документи на адресу Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 10) листом із повідомленням (увесь пакет документів скріпити).

1) Заяву на здійснення процедури визнання (зразок див. в розділі зразок заяви на здійснення процедури)

2) Нотаріально засвідчені копії документів про освіту (фотокопії легалізованих (за необхідності) оригіналів документів про освіту, засвідчуються нотаріусом України та скріплюються з перекладами українською мовою, які теж засвідчені нотаріусом України). Додаток до документа про освіту складений російською мовою може подаватися без перекладу, але лише із нотаріально засвідченою фотокопією.
Нотаріальне засвідчення може здійснюватись як державними, так і приватними нотаріусами України.

3) Документ, виданий державним центральним органом управління освітою (Міністерством освіти або відповідною структурою) іноземної країни про визнання (акредитацію) навчального закладу та навчальної програми (плану), за котрими здійснювалося Ваше навчання протягом усього його періоду. Якщо навчання відбувалося у філії на території іншої країни, Вам необхідно подати ліцензію на здійснення освітніх послуг цією філією, видану органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, та країни, на території якої здійснюється освітня діяльність цього навчального закладу на увесь період навчання.

4) Довідка з навчального закладу або органу управління освітою про академічні та професійні права, що надаються цим дипломом його власнику у країні, якою видано документ про освіту (якщо додаток до диплома не містить подібної інформації).

5) Документ, що засвідчує законодавчі підстави Вашого перебування на території іноземної держави за увесь період отримання освітніх послуг (паспорт іноземного громадянина, документи про реєстрацію в ОВІР, карти побуту тощо).

6) Копії документів про попередню освіту, якщо вона є складовою освіти, документ про яку подається для визнання, або може вплинути на результати визнання;

7) Копія документа, що засвідчує особу заявника (паспорт, посвідка на тимчасове перебування).

3. Після перевірки спеціалістами Державної акредитаційної комісії України, надісланого Вами пакету документів, Ви будете запрошені на особистий прийом по телефону протягом місяця від часу реєстрації Ваших документів у канцелярії ДАК, або отримаєте лист із відповідною до ситуації інформацією.

4. Інформація щодо поданих нострифікаційних справ надається спеціалістами ДАК у телефонному режимі в усі дні з 9:00 до 13:00 за телефонами: 8 (044) 277-37-53, 454-98-06.

Оригінали документів не надсилаються поштою, а подаються безпосередньо під час особистого прийому!

Відповідальність за оформлення пакету документів покладається на заявника.

5. Документи для визнання може подавати їх власник або інша особа за нотаріальним дорученням.

6. Подання для визнання освітніх документів іноземних громадян, котрі отримали запрошення на навчання від ВНЗ України, здійснюється представниками адміністрації цих навчальних закладів за клопотанням від НЗ і також за умови попереднього запису.

Категорії документів, які не підлягають процедурі визнання:

* Документи, видані в період СРСР.
* Документи, видані навчальними закладами, освітні послуги яких надаються філіями, що розташовані на території інших держав та не мають ліцензії Міністерства освіти країни, якій належить ця філія та країни, на території якої вона розташована.
* Документи, визнання яких не передбачено двосторонніми міжурядовими Угодами.

[ biggrin ЗДЕСЬ ДОЛЖЕН РАЗДАТЬСЯ ГОМЕРИЧЕСКИЙ ХОХОТ. wa-ha-ha. и аплодисменты искрометному черному юмору Министерства. С РОССИЕЙ ЕСТЬ СОГЛАШЕНИЕ. НО НОСТРИФИКАЦИЮ МИНИСТЕРСТВО ТРЕБУЕТ. ЗАЧЕМ ТОГДА УПОМИНАТЬ ПРО ПРИОРИТЕТ МЕЖДУНАРОДНОГО СОГЛАШЕНИЯ, если сами же игнорируют его? Разве что все объяснят статьей 12 соглашения: эквивалентность не отменяет соблюдения правил данной страны - Р.Г. ]

2. Перелік документів, які необхідно підготувати для процедури визнання [специально для росс. диплома - см . выше - Р.Г.]

1.
Заява на здійснення процедури визнання (зразок див. в розділі зразок заяви на здійснення процедури
2. Оригінал легалізованого (за необхідності) документа про освіту.
3.
Оригінал легалізованого (за необхідності) додатка до документа про освіту (або документа, який виконує його функцію) із зазначенням пройдених навчальних курсів, навчальних дисциплін, кількості годин/модулів/кредитів та інших складових навчального процесу.
4.
Нотаріально засвідчені копії документів про освіту (фотокопії легалізованих (за необхідності) оригіналів документів про освіту, засвідчуються нотаріусом України та скріплюються з перекладами українською мовою, які теж засвідчені нотаріусом України). Копія додатка до документа про освіту, складеного російською мовою, може подаватися без перекладу (лише нотаріально засвідчена фотокопія).
Нотаріальне засвідчення може здійснюватись як державними, так і приватними нотаріусами України.
5. Документ, виданий державним центральним органом управління освітою (Міністерством освіти або відповідною структурою) іноземної країни про визнання (акредитацію) навчального закладу та навчальної програми (плану), за котрими здійснювалося Ваше навчання протягом усього його періоду. Якщо навчання відбувалося у філії на території іншої країни, Вам необхідно подати ліцензію на здійснення освітніх послуг цією філією, видану органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, та країни, на території якої здійснюється освітня діяльність цього навчального закладу на увесь період навчання заявника.
6. Довідка з навчального закладу або органу управління освітою про академічні та професійні права, що надаються цим дипломом його власнику у країні, якою видано документ про освіту (якщо додаток до диплома не містить подібної інформації).
7. Документ, що засвідчує законодавчі підстави Вашого перебування на території іноземної держави за увесь період отримання освітніх послуг (паспорт іноземного громадянина, документи про реєстрацію в ОВІР, карти побуту тощо).
8. Копії документів про попередню освіту, якщо вона є складовою освіти, документ про яку подається для визнання, або може вплинути на результати визнання.
9. Оригінал та копія документа, що засвідчує особу заявника (паспорт, посвідка на тимчасове перебування).

* Особи, які отримали запрошення на навчання від ВНЗ України, повинні надати копію цього запрошення.

* Для подання до визнання академічної довідки, крім зазначених вище документів, заявник повинен подати довідку від навчального закладу, у якому відбувалося навчання, де зазначено за який період він повністю був атестований та на який курс переведений.

Детальний перелік документів, який потрібно підготувати, залежно від конкретної країни можна знайти у посиланнях по країнах.

Оригінали документів після прийняття заяви повертаються заявнику!

3. Зразок заяви на здійснення процедури визнання

ЗРАЗОК!!

Просимо друкувати заяву українською мовою без виправлень, чітко, розбірливо, відступаючи від краю аркуша!

Виконавчому керівнику
Державної акредитаційної комісії України
Ковальчуку Руслану Леонідовичу

(далі - прізвище, ім'я, по батькові власника документа
зазначається українською мовою відповідно до нотаріального
перекладу запису в документі про освіту)
Достовірна (контактна) адреса українською мовою (поштовий індекс,
область, район, місто, вулиця, будинок, квартира),
телефони (служб., приватн.), факс, електронна пошта заявника
та довіреної особи.

ЗАЯВА

Прошу здійснити процедуру нострифікації документа про освіту (назва документа, серія, N, дата видачі, назва навчального закладу /філіалу/, міста, країни) з метою працевлаштування (вказати назву установи), чи для продовження освіти - вказати назву школи / вищого навчального закладу, а також бажаний рівень освіти: для навчання у __ класі, для здобуття диплома бакалавра або магістра, чи для здобуття другої вищої освіти, чи для навчання в аспірантурі тощо.

При цьому повідомляю, що навчання здійснювалось за__формою навчання (вказати, якою - денною /заочною/ вечірньою/ дистанційною /екстернатною тощо) з _ року по_рік на території (вказати країну) в головному навчальному закладі /чи у представництві /філіалі / за адресою (адреса укр. та іноз. мовами з поштовим індексом, телефонами, факсом, електр. поштою).

Перебування на території іноземної держави під час навчання засвідчую наступними документами: (додаються візові, міграційні, реєстраційні довідки тощо).
Документ про встановлення еквівалентності прошу видати: (необхідно вказати обраний Вами варіант:

а) особисто мені, б) довіреній особі за нотаріальним дорученням, в) іншій особі, паспортні відомості якої будуть вказані у поданій управлінню моїй додатковій заяві).

З умовами та термінами нострифікації мене ознайомлено.

Додаток на ___ арк. (необхідно вказати і пронумерувати перелік документів чи їх копій, що подаються до заяви):

Оригінали документів повернуто.

4. Оплата за надання послуги

Плата за організаційне забезпечення процедури визнання вноситься заявником на рахунок Державної акредитаційної комісії у розмірі 1800 грн або 540 грн (для пільгових категорій громадян України) відповідно до затверджених кошторисів.

Реквізити для оплати надаються спеціалістом безпосередньо під час прийому документів.

Перелік окремих (пільгових) категорій громадян, власників іноземних документів про освіту (додаток до кошторису N 2, затвердженого наказом ДАК від 31.01.08 N 9):

* Діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків відповідно до законодавства України.
* Інваліди I та II груп та діти-інваліди віком до 18 років, інвалідність яких встановлено відповідно до законодавства України.
* Особи, яким Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надано таке право.
* Діти, чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах України.
* Діти військовослужбовців збройних Сил України, інших військових формувань України, працівників правоохоронних органів України, які загинули під час виконання службових обов'язків.
* Особи, яким законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" надане таке право.
* Особи, яким Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надане таке право.
* Особи, які належать до категорії біженців та переміщених відповідно до законодавства України.

Адреса МOH:
01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10

e-mail: ministry@mon.gov.ua

ТЕЛЕФОННИЙ ДОВІДНИК МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Телефон для довідок: 8 (044) 486-24-42
Факс: 8 (044) 236-10-49

http://www.mon.gov.ua/main.php?query=kontakts/1
УПРАВЛІННЯ ЛІЦЕНЗУВАННЯ, АКРЕДИТАЦІЇ ТА НОСТРИФІКАЦІЇ

Начальник управління
(Киев) 246-38-04

Нормативно-правовий відділ
Заст. начальника управління -
начальник відділу ДУДНИК Юрій Павлович 246-38-09

Експертний відділ
Начальник відділу
ТЛУСТА Ніна Юріївна
246-38-09

=====
обсуждение вопроса трудоустройства в Украине с росс. дипломом (независимо от гражданства обладателя) и возможной нострификации

http://www.urist.in.ua/showthread.php?t=20632

Слава Богу, пока Украины не признала учителей и врачей гос. служащими, иначе россияне не могли бы работать по этим специальностям (но если признают госслужащими - скорее всего, придется как-то корректировать закон о госслужбе, запрещающий сейчас иностранцам состоять на гос. службе. Иначе этот шаг вызовет большой негативный резонанс: иностранцы будут серьезно вытеснены еще дальше на обочину)


grezin.ucoz.com
 
РоманГрезинДата: Четверг, 25.03.2010, 16:28 | Сообщение # 14
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
Нострификация не требуется для дипломов СССР. Но я так понимаю, Ваша невеста получала диплом не так давно.

Анализ ситуации с признанием дипломов , выполненная Институтом стран СНГ РАН (старовата, но актуальность сохраняет)

http://www.zatulin.ru/institu....1%EA%E8
вернуться в начало
ИНСТИТУТ СТРАН СНГ
ИНСТИТУТ ДИАСПОРЫ И ИНТЕГРАЦИИ

ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКИЙ БЮЛЛЕТЕНЬ № 20
15.12.2000
содержание

ПРАВОВАЯ ИНФОРМАЦИЯ

Взаимное признание документов об образовании РФ и Украиной

Одним из спорных вопросов, прямо затрагивающим интересы значительного числа граждан стран СНГ, является вопрос о признании документов об образовании одной страны на территории другой. Объективно складывающиеся в постсоветском пространстве различия в системах образования, критериях государственной оценки образовательных учреждений и соответственно выдаваемых ими документов об образовании, названиях этих документов порождают серьезные трудности в признании их на территории других государств. Международное право в данном вопросе предъявляет ряд требований, прежде всего, это требование отсутствия дискриминации при признании документов об образовании, вытекающее из международных норм общего характера, а также прямо выраженное, например, в Конвенции о признании квалификаций, относящихся к высшему образованию в Европейском регионе от 11 апреля 1997 г.7, п.2 ст. III.1 которой устанавливает, что “не допускается никакая дискриминация по любому признаку, такому, как пол, раса, цвет кожи, инвалидность, язык, религия, политические или другие убеждения, национальное, этническое или социальное происхождение, принадлежность к национальному меньшинству, имущественное, сословное или иное положение заявителя, либо по признаку, связанному с любыми другими обстоятельствами, не относящимися к значимости квалификации, в отношении которой испрашивается признание”. Очевидно, что при неурегулированности или недостаточной урегулированности вопросов признания документов в сложных условиях постсоветских государств и обострения межнациональных отношений любое не устраивающее население, заинтересованных лиц решение интерпретируется как дискриминируюшее.

Другое важное требование международного права – обеспечение открытости, согласованности и надежности процедур и критериев, используемых при оценке и признании документов об образовании и ученых степенях.

Важнейшим средством разрешения проблемы признания документов об образовании является заключение двух– и многосторонных соглашений. Один из последних примеров двухсторонних соглашений - заключение между Правительством Российской Федерации и Кабинетом Министров Украины 26 мая 2000 г. Соглашения о взаимном признании и эквивалентности документов об образовании и ученых званиях, которое вступило в силу с даты подписания.8

В соответствии с Соглашением аттестат об основном общем образовании, выдаваемый в Российской Федерации, и свидетельство о базовом общем среднем образовании, выдаваемое в Украине, признаются эквивалентными в обоих государствах без каких-либо оговорок (ст.1).

Иначе урегулирован вопрос об аттестате о среднем (полном) общем образовании, дипломе о начальном профессиональном образовании (с получением общего среднего образования), выдаваемом в РФ, и аттестате о полном среднем и общем среднем образовании, выдаваемом в Украине. Эти документы дают право продолжить образование в средних специальных и высших учебных заведениях РФ и высших учебных заведениях Украины “в соответствии с законодательством государства каждой из Сторон и на условиях, определяемых принимающим учебным заведением” (ст.2). Следует отметить, что оговорка об условиях, определяемых принимающим учебных заведением, - обычная для такого рода международных актов.

Диплом о начальном профессиональном образовании и документ об образовании, выдаваемый лицам, прошедшим в учреждениях начального профессионального образования профессиональную подготовку по отдельным специальностям, а также лицам, поступившим в учреждения начального профессионального образования, но не завершившим полный курс образования в них и прошедшим аттестацию (РФ) и диплом и свидетельство о профессионально-техническом образовании (Украина) признаются эквивалентными в обоих государствах при поступлении на работу в соответствии с указанными в этих документах специальностью (профессией) и квалификацией.

Соглашением установлена эквивалентность следующих документов:

* диплома о среднем профессиональном образовании (РФ) и диплома младшего специалиста, свидетельствующего о прохождении курса 3-летнего высшего образования (Украина);
* диплома о среднем профессиональном образовании повышенного уровня (РФ) и диплома бакалавра, выдаваемого вузами II уровня аккредитации (Украина);
* диплома бакалавра (РФ) и диплома бакалавра, выдаваемого после 4 лет очной формы обучения в вузах III и IV уровней аккредитации (Украина).
* диплома о высшем профессиональном образовании, выдаваемого вузами и свидетельствующего о присуждении выпускнику квалификации специалиста (РФ) и диплома о получении не менее чем пятилетнего высшего образования очной формы обучения, выдаваемого вузами III и IV уровней аккредитации и свидетельствующего о присвоении выпускнику соответствующей квалификации специалиста (Украина);
* дипломов магистра, выдаваемых в РФ и Украине;
* аттестатов доцента, выдаваемых в РФ и Украине;
* аттестатов профессора, выдаваемых в РФ и Украине.

В отношении аттестатов доцента и аттестатов профессора, выдаваемых в РФ и Украине, предварительным условием признания их эквивалентности является установление эквивалентности его диплома государственного образца кандидата или доктора наук, проводимое компетентным органом принимающей стороны.

Кроме того, в Соглашении урегулирован вопрос о том, какие документы о незаконченном образовании, позволяют его продолжить и в каких именно учебных заведениях сторон.

Поскольку системы образования в РФ и Украине находятся в процессе реформирования, государства обязуются информировать друг друга об изменениях в их системах образования, об изменениях критериев государственной оценки образовательных учреждений и названий документов об образовании и ученых званиях, что в последствии должно найти отражении в самом Соглашении, а также координировать свои действия на многосторонних международных форумах, конференциях и встречах, посвященных общим вопросам признания и установления эквивалентности документов об образовании и ученых званиях.

В связи с тем, что при исполнении Соглашения могут возникать спорные вопросы, предусмотрено создание совместной комиссии экспертов в количестве четырех человек от каждой из сторон.

Соглашение является бессрочным, но его действие прекращается по истечении 6 месяцев с даты получения одной из сторон письменного уведомления другой стороны о намерении расторгнуть Соглашение. В этом случае его положения будут применяться к документам, выданным до прекращения его действия, и к обучающимся и соискателям ученых степеней, прибывшим до прекращения действия Соглашения в РФ или Украину. Полученные указанными лицами документы также будут признаваться эквивалентными в соответствии с положениями Соглашения.

Соглашение создает необходимую правовую основу для решения вопросов о признании документов об образовании и ученых званиях в соответствии с нормами и принципами международного права и обеспечения соответствующих гуманитарных прав, однако их реализация и соблюдение лежит прежде всего на государственных органах сторон.


grezin.ucoz.com
 
ГостьДата: Понедельник, 21.06.2010, 22:12 | Сообщение # 15
Группа: Гости





http://www.dcz.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=48364&cat_id=10451776

Что нужно знать о трудоустройстве иностранных граждан в Украине

Согласно ст. 26 Конституции Украины, иностранцы и лица без гражданства (далее – иностранные граждане), пребывающие в Украине на законных основаниях, пользуются такими же правами и свободами, а также несут такие же обязательства, как и граждане Украины, - за исключениями, установленными Конституцией, законами или международными договорами Украины.

В соответствии со ст. 8 Закона Украины от 01.03.91 г. № 803-ХІІ «О занятости населения» и ст. 8 Закона Украины от 04.02.94 г. № 3929-ХП «О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства» (далее — Закон № 3929'ХП), иностранцы имеют право осуществлять на территории Украины трудовую деятельность.

Иностранцы, постоянно проживающие в Украине, имеют право работать на предприятиях, в учреждениях и организациях либо заниматься другой трудовой деятельностью на основаниях и в порядке, предусмотренных для граждан Украины.

Иностранцы, иммигрировавшие в Украину для трудоустройства на определенный срок, могут заниматься трудовой деятельностью на основании полученного в установленном порядке разрешения на трудоустройство.

Порядок оформления иностранцами и лицами без гражданства разрешения на трудоустройство в Украине утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 01.11.99 г. № 2028 «Об утверждении порядка оформления иностранцами и лицами без гражданства разрешения на трудоустройство в Украине» (далее — Порядок № 2028). Пунктом 1 данного Порядка установлено, что иностранцы, прибывшие в Украину с целью осуществления трудовой деятельности, могут работать по найму на территории Украины только лишь при условии отсутствия отечественных специалистов по этому виду деятельности либо при наличии достаточно обоснованной целесообразности использования труда иностранцев. Труд иностранцев может быть использован только при наличии у них разрешений на трудоустройство, если прочее не предусмотрено международными договорами.

Согласно п. 6 Порядка № 2028 разрешение на трудоустройство не требуется иностранцам, постоянно проживающим в Украине, и прочим иностранцам в случаях, предусмотренных законами и международными договорами Украины.

В соответствии со ст. 8 Закона № 3929-ХІІ иностранцы не могут назначаться на отдельные должности или заниматься определенной трудовой деятельностью, если согласно законодательству Украины на эти должности или данной деятельностью могут заниматься только граждане Украины. Так, иностранцы не могут быть:

- нотариусами (ст. З Закона Украины от 02.09.93 г. № 3425-ХП «О нотариате»); адвокатами (ст. 2 Закона Украины от 19.12.92 г. № 2887-ХП «Об адвокатуре»);

- аудиторами (ст. 5 Закона Украины от 22.04.93 г. № 3125-ХП «Об аудиторской деятельности»);

- судьями (ст. 7 Закона Украины от 15.12.92 г. № 2862-ХІІ «О статусе судей», ст. 22 Закона Украины от 04.06.91 г. № 1142-ХП «О хозяйственных судах»);

- таможенниками (ст. 7 Закона Украины от 25.06.91 г. № 1262-ХП «О таможенной службе в Украине»);

- приняты на государственную службу (ст. 4 Закона Украины от 16.12.93 г. № 3723-ХП «О государственной службе».

Пунктом 3 Порядка № 2028 обязательство получения разрешения на трудоустройство для иностранных работников возложено на работодателей. Данноен разрешение выдается Государственной службой занятости Минтруда Украины или по его поручению – соответствующими центрами занятости Автономной Республики Крым, областей, городов Киева и Севастополя для работы на предприятии, в учреждении, организации, которые пригласили иностранца на определенную должность.

Пунктом 5 данного Порядка определен исчерпывающий перечень документов, которые подаются работодателем в соответствующий центр занятости для получения разрешения:

- заявление (в произвольной форме);

- обоснование необходимости использования труда иностранцев и возможности создания для них необходимых условий пребывания и деятельности;

- копия контракта между иностранным и украинским субъектами хозяйственной деятельности на выполнение определенного объема работ или услуг (если таковой контракт заключен);

- копии устава и свидетельства о государственной регистрации субъекта хозяйственной деятельности, засвидетельствованные в установленном порядке;

- список иностранцев с указанием их полного имени и фамилии, года рождения, номера паспорта, специальности, пола;

- копия проекта контракта работодателя с работником – иностранным гражданином;

- документ (приказ, выдержка из протокола, поручение и т.д.), оформленный в установленном порядке, который удостоверяет право представителя работодателя представлять его интересы в центре занятости;

- документы об образовании или квалификации;

- справка органа государственной налоговой службы об уплате работодателем предусмотренных законодательством налогов и сборов;

- квитанция о внесении платы за рассмотрение заявления.

В случае если работодатель не может предоставить полный пакет документов, предусмотренных вышеуказанным постановлением, у центра занятости отсутствуют основания для выдачи такого разрешения.

Решения о предоставлении разрешения на трудоустройство или отказ в нем принимаются в течение 30 дней с дня получения вышеперечисленных документов. Отказ в выдаче разрешения на трудоустройство может быть оспорен работодателем в Государственном центре занятости или в суде.

Вышеуказанный порядок не предусматривает возможности предоставления другого разрешения на трудоустройство одного и то же иностранца на разных должностях в период действия предыдущего разрешения.

В случае если работодатель намеревается перевести иностранца (у которого уже есть разрешение) на другую должность, то ему необходимо подать в центр занятости новый пакет документов, предусмотренных п.5 Порядка, предыдущее разрешение отменяется.

Согласно п. 8 Порядка № 2028 независимо от ситуации на рынке труда и тенденций его развития разрешение на трудоустройство не выдается, если:

- в поданных для выдачи разрешения документах содержатся сведения, противоречащие требованиям законодательства и международных договоров Украины;

- контрактом предусмотрены условия труда иностранцев хуже, нежели граждан Украины, работающих по аналогичной специальности;

- обнаружены факты предоставления иностранцем или работодателем заведомо неправдивых сведений или поддельных документов;

- иностранец намеревается занять должность или заниматься трудовой деятельностью, которая, согласно законодательству, связана з принадлежностью к гражданству Украины;

- установлено наличие фактов нарушения иностранцем законодательства Украины в ходе пребывания на ее территории;

- от даты предыдущего отказа иностранцу в оформлении визы прошло менее одного года.

За рассмотрение заявления о выдаче разрешения на трудоустройство и продление срока его действия с работодателя взимается плата в размере 10 необлагаемых налогом минимумов доходов граждан (10 х 17 грн. = 170 грн.). Разрешение на трудоустройство выдается, как правило, на срок до одного года.

В случае использования труда иностранцев без разрешения государственной службы занятости Украины с предприятий, учреждений и организаций независимо от форм собственности государственная служба занятости взимает штраф за (50 х 17 грн. = 850 грн.).

 
ninell357Дата: Вторник, 03.08.2010, 17:58 | Сообщение # 16
Лейтенант
Группа: Друзья
Сообщений: 49
Награды: 2
Репутация: 24
Статус: Отсутствует
Здравствуйте, я приехала на Украину совсем недавно, вышла замуж за гражданина Украины. Браку нет еще 2 лет,поэтому подать документы на вид на жит-воя не могу. Но сидеть я без работы тоже не могу. Поэтому я стала активно искать работу и ее нашла. Получила налоговый код,отдала русскую и новую укр. книжку работодателю. короче весь перечень документов ,кроме разрешения на трудоустройство. Работодатель попросил меня никуда не уезжать и выйти на работу 27го августа(сказал, что я ценный кадр) но к сожалению мне не дает покоя разрешение на трудоустройство. Подскажите пожалуйста,при вашем опыте ведения подобных дел, насколько велика вероятность того, что мне откажут(предприятие государственное,серьезное) ? просто работа эта очень
нужна!!! и очень страшно от того, что выйду на работу и меня сразу же выпиннут cry
 
РоманГрезинДата: Среда, 04.08.2010, 14:14 | Сообщение # 17
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
Кстати, по поводу предыдущего - №15 сообщения - да служба занятости дает подробную нужную информацию, только информация не вполне актуальна (по большей части актуальна), но были внесены со времени публикации на их сайте некоторые изменения в тот самый "порядок оформления ...разрешения на трудоустройство"

в актуальном виде - на сегодня - и вообще в более суммированном виде о вариантах трудоустройства россиян см.

разрешение на работу
http://russia-ukraine.tk/forum/19-162-1#1109

физлицо-предприниматель
http://russia-ukraine.tk/forum/37-107-2

разные формы предпринимательства
http://russia-ukraine.tk/forum/62-327-1#3545


grezin.ucoz.com
 
SergeiДата: Среда, 04.08.2010, 14:21 | Сообщение # 18
Полковник
Группа: Друзья
Сообщений: 208
Награды: 4
Репутация: 20
Статус: Отсутствует
Кстати, у меня тоже вопрос. У моей женщины паспорт гражданина Белоруссии, прописка в паспорте стоит Киевская, хочет пойти работать, нужно ли ей разрешение на работу?
 
РоманГрезинДата: Среда, 04.08.2010, 14:40 | Сообщение # 19
Эксперт
Группа: Администраторы
Сообщений: 2276
Награды: 38
Репутация: 147
Статус: Отсутствует
Quote (ninell357)
отдала русскую и новую укр. книжку работодателю. короче весь перечень документов ,кроме разрешения на трудоустройство. Работодатель попросил меня никуда не уезжать и выйти на работу 27го августа(сказал, что я ценный кадр) но к сожалению мне не дает покоя разрешение на трудоустройство. Подскажите пожалуйста,при вашем опыте ведения подобных дел, насколько велика вероятность того, что мне откажут(предприятие государственное,серьезное) ?

Если предприятие серьезное и государственное - вряд ли они такое невежество проявили, т.е. незнание , каких иностранцев на каких основаниях можно законно трудоустраивать. У меня нет сомнений, что кадровик, тем более серьезного гос. предприятия, в этих вопросах разбирается более чем хорошо. поэтому предположения такие:

1) кто-то неподготовленный в этом вопросе взял документы и обнадежил, что оформят на работу - просто не зная, что если нет постоянного ВнЖ, законно трудоустроить иностранца можно только получив разрешение на трудоустройство иностранца. и тогда по приходе на работу кадровик внесет ясность (или иное лицо донесет его решение)

2) серьезное гос. предприятие решило просто быстро получить разрешение на Ваше трудоустройство. Ведь его трудно получать тем, кто "не умеет", не имеет подходов, не знает кому занести, кому взаимозачет сделать - короче это трудно тем, кто не умеет жить и не знает, кому платить или не имеет чем платить. (а платить можно не тупо в конверте чиновнику, а посредникам - гораздо более деликатная форма коррупции). Умея получать разрешения на работу, имея опыт, зная реально как этого добиться - получить разрешение на трудоустройство можно быстро, в течение месяца

например, фирма-посредник

http://www.rezultat.com.ua/page_service_service5.html
Вопрос:

А почему Вы так долго получаете разрешение на работу? Другие говорят, что делают за неделю, а у вас написано за две?
Ответ:

Разрешение на работу для иностранца выдается на основании решения комиссии при Центре занятости. Такая комиссия собирается раз в две недели. Потому говорить о получении разрешения на работу за неделю – сильное преувеличение.
Смотрите календарь заседания комиссии по выдаче разрешения на работу иностранца.
Кроме того, как правило, сам документ выдается на следующей неделе после принятии такого решения о выдаче разрешения на работу. При определенных условиях мы способны получить разрешение на работу для иностранца за неделю, но такая возможность уточняется индивидуально. И стоимость, соответственно, увеличивается.

Почему бы тогда и Вашему предприятию не подсуетиться, если оно умеет "решать вопросы"? А Вам могли просто не говорить, не ожидая, что Вы будете волноваться по этому вопросу. Решили, что вы просто доверитесь словам руководителей предприятия, видя всю его серьезность.

3) решили до поры до времени не оформлять Вас законно, по сути используя ваш труд с нарушением закона. Мало ли? Если это так - возможно решили подождать, пока получите постоянный ВнЖ, а пока используя Ваш труд без оформления и платя в конверте серую зарплату. Нарушение, но их ведь много, таких нарушений. Это кажется маловероятным, если учесть Ваши слова о предприятии. просто теоретическая возможность.
http://www.rezultat.com.ua/page_service_service5.html

Вопрос
А что будет, если я буду работать на предприятии без разрешения на работу?
Ответ:

В случае трудоустройства иностранца без получения разрешения на работу могут наступить следующие последствия:
Для иностранца – вплоть до выдворения из Украины;
Для предприятия – штраф до 850 грн. (причем, на практике, наложение такого штрафа единожды практически не встречается и, кроме того, провоцирует внезапные выездные проверки со стороны Центра занятости с участием милиции).
Плюс могут возникнуть непредсказуемые последствия в силу незаконного пребывания иностранца на ответственной должности. Кроме того, отсутствие разрешения на работу у руководителя предприятия может вызвать сложности в общении с различными органами и учреждениями, например, с банком при открытии счета, с таможенными органами и т.п.

=====
Данная информация утратила частично актуальность

В случае трудоустройства иностранца без получения разрешения на работу могут наступить следующие последствия:

Для иностранца – вплоть до выдворения из Украины;
[За любое правонарушение иностранца органы имеют право выдворить и запретить въезд на срок от полугода до 5 лет,в т.ч. имеют право аннулировать разрешение на иммиграцию (и вид на жительство, который это разрешение удостоверяет). Но мне неизвестны случаи аннулирования вида на жительство по этой причине.Вообще, иностранцев с ВнЖ - органы в целом берегут. все же они почти что свои граждане. (тех, кто ждет ВнЖ, по родств. связям или террит. происхождению, тоже как правило, не наказывают по всей строгости, не выдворяют, не отказывают в ВнЖ) Оштрафовать - да, могут. Попугать могут. но чтобы аннулировать ВнЖ, законно полученный - я такого никогда не слышал. Если аннулируют - причина в каких-то нарушениях при получении. Но все это не повод иностранцу с ВнЖ расслабиться и чувствовать себя в полной безопасности, работая нелегально. То, чего никогда не бывало - в один прекрасный день может и случиться.

теоретически неприятные последствия незаконного трудоустройства могут быть. Для самого иностранца - штраф по ст. 203 Кодекса об админ. правонурашениях - штраф от 340 до 680 гривен - нарушение правил пребывания.

Для предприятия – штраф (причем, на практике, наложение такого штрафа единожды практически не встречается и, кроме того, провоцирует внезапные выездные проверки со стороны Центра занятости с участием милиции).
Плюс могут возникнуть непредсказуемые последствия в силу незаконного пребывания иностранца на ответственной должности. Кроме того, отсутствие разрешения на работу у руководителя предприятия может вызвать сложности в общении с различными органами и учреждениями, например, с банком при открытии счета, с таможенными органами и т.п.

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.28.180&nobreak=1
Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 204. Порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів
Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[необлагаемый минимум - 17 гривен. таким образом, штраф - от 1700 гривен до 3400 гривен - Р.Г.]

машинный перевод

Кодекс Украины об административных правонарушениях
действующая редакция

Статья 204. Нарушение порядка трудоустройства, принятия на учебу, предоставления жилья, регистрации иностранцев и лиц без гражданства и оформления для них документов

Нарушение должностными лицами предприятий, учреждений и организаций независимо от форм собственности, в том числе иностранных субъектов хозяйственной деятельности, которые действуют на территории Украины, установленного порядка трудоустройства, принятия на учебу иностранцев и лиц без гражданства, предоставление им жилья, а также другие нарушения, если они любым образом способствуют иностранцам и лицам без гражданства в уклонении от выезда из Украины после окончания срока пребывания или направленные на их незаконную регистрацию, оформление документов на проживание, -

влекут наложение штрафа от ста до двухсот необлагаемых минимумов доходов граждан.

========
конечно , нарушение закона - то что мы не рекомендуем и не можем рекомендовать.
Но если до 2-летия брака нет особой возможности трудоустроиться, то многие выбирают вариант незаконного трудоустройства - ведь жить надо, да и навыки пропадают. Дождаться 2-летия брака - получить постоянный ВнЖ
и трудоустроиться там же законно

(при исполнении 2-летия брака надо выбрать: или ВнЖ или укр. гражданство, с отказом от российского, что в общем на любителя, но при наступлении 2-летия брака надо сделать выбор: или ВнЖ или укр. гражданство. Потом укр. гр-во можно будет получить только после 5-летия ВнЖ. если нет других оснований для гр-ва. а если они есть - тогда получили бы по этой причине ВнЖ сразу).


grezin.ucoz.com
 
ninell357Дата: Понедельник, 23.08.2010, 12:05 | Сообщение # 20
Лейтенант
Группа: Друзья
Сообщений: 49
Награды: 2
Репутация: 24
Статус: Отсутствует
Спасибо, Роман за ответ. Буду надеяться на лучшее, хотя все это очень тяжело и унизительно....доказывать, что ты не осел. И, к слову сказать, на работу меня принимал сам директор, не знаю насколько он осведомлен. Спасибо еще раз
 
Форум проекта "Россия-Украина" » 2. РОССИЯНЕ В УКРАИНЕ. Проживание » 2.14. ПРОЖИВАНИЕ. Получение разрешения на работу » Тонкости официального трудоустройства
  • Страница 1 из 2
  • 1
  • 2
  • »
Поиск: